Люксембург/Брюссель. Європейський Союз ухвалив найбільший індивідуальний санкційний список проти Росії від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Рішення міністрів закордонних справ ЄС, ухвалене 12 жовтня в Люксембурзі, пролунало як чітка відповідь Вашингтону, який кількома днями раніше послабив власні санкції заради дизельної угоди з Кремлем. Про це повідомляє tagesschau.
1600 нових позицій у санкційному списку
За словами верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, до списку внесено понад 1600 осіб та організацій. «Ми незмінно продовжуємо свій курс. Зрозуміло одне: діє лише постійно зростаючий тиск на Росію», — наголосила вона.
Більшість нових позицій стосується військово-промислового комплексу РФ. Приблизно половина — це компанії та особи, пов'язані з виробництвом балістичних ракет, якими Росія щодня атакує українські міста. Серед інших — постачальники ключових компонентів для дронів і літаків: радарів, антен і приймачів, вибухових речовин і боєприпасів, оптики та навігаційних систем.
Відтепер фігуранти списку не можуть в'їжджати до ЄС і вести тут бізнес, а їхні активи заморожуються. Документ обсягом 984 сторінки вже опубліковано в Офіційному віснику ЄС, тож санкції набули чинності.
Під санкціями — учасники «виборів» на окупованих територіях і північнокорейці
До списку також потрапили 77 російських політиків, яких звинувачують в участі в незаконних виборах до Держдуми на окупованих територіях України. Окремо санкції запроваджено проти семи осіб і організацій із Північної Кореї, причетних до війни проти України.
Загалом перелік підсанкційних осіб і структур, пов'язаних із Росією, зріс приблизно до 4500 позицій. Окрім цього, ЄС уже ухвалив 21 масштабний пакет санкцій проти РФ, а в Брюсселі тривають обговорення 22-го.
Контраст із політикою США
Рішення ЄС збіглося в часі з новою кризою у відносинах між Києвом і Вашингтоном. Президент США Дональд Трамп оголосив про угоду з Володимиром Путіним щодо імпорту російського дизеля — уперше з березня 2022 року — та призупинив відповідні американські санкції. Перед виборами до Конгресу на початку листопада він прагне знизити ціни на пальне і водночас вимагає від України припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі — один із небагатьох дієвих інструментів Києва.
Державний міністр Німеччини з європейських питань Гунтер Кріхбаум, який представляв у Люксембурзі главу МЗС Йоганна Вадефуля, підкреслив: кожен євро чи долар, що потрапляє до Росії за енергоносії, перетворюється на нову зброю проти України. «У цьому сенсі ми йдемо іншим шляхом», — сказав він. Вадефуль ще в Берліні запевнив, що Німеччина й надалі підтримуватиме український уряд і президента Зеленського.
«Трильйон євро, який не піде на війну»
Каллас переконана, що санкції працюють, навіть попри те, що Росія продовжує війну з повною силою. За її словами, обмеження вже позбавили Москву близько трильйона євро. Заходи проти так званого «тіньового флоту» суттєво ускладнюють фінансування війни. Хоча Росія шукає нові способи обходу санкцій, ЄС, за словами Каллас, реагує дедалі швидше й гнучкіше.
Наступний крок — санкції за диверсії в Європі
Міністри також обговорили російські диверсії на європейській території. У зв'язку із запобіганням спробі атаки дроном у Лейпцигу німецький уряд запропонував внести до санкційного списку ще близько 25 осіб і структур. Юридична перевірка цих позицій ще триває, але Берлін розраховує щонайменше на політичну згоду партнерів.
На зустрічі був присутній і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга: йшлося, зокрема, про кращий захист українського зернового експорту Чорним морем, адже Росія посилила атаки на судна та зерносховища.
Що це означає для українців у Німеччині
Для українців, які живуть у Німеччині, рішення ЄС — важливий сигнал: попри коливання у Вашингтоні, Європа, і зокрема Берлін, не послаблює тиску на Росію та залишається на боці України. Нові санкції спрямовані саме проти виробників ракет і дронів, якими обстрілюють українські міста.
За матеріалами tagesschau.de.