Гамбург. Майже через чотири роки після вибухів на газопроводах «Північний потік» у Балтійському морі в Німеччині стартував перший у світі кримінальний процес у цій справі. 14 жовтня 2026 року перед судом постав 50-річний українець Сергій К. Для німецької політики це не лише юридична, а й політична подія: процес уже використовують як аргумент у суперечці про подальшу допомогу Україні. Про це повідомляє tagesschau.
У чому обвинувачують Сергія К.
Справу розглядає сенат із захисту державної безпеки Ганзейського вищого земельного суду в Гамбурзі. Генеральна прокуратура ФРН вважає Сергія К., колишнього офіцера українських сил спеціальних операцій, керівником диверсійної групи. За версією слідства, у вересні 2022 року він разом із ще шістьма людьми — військовим-підривником, шкіпером і чотирма цивільними водолазами — вийшов із порту Вік на острові Рюген на орендованій вітрильній яхті «Андромеда». 26 вересня 2022 року на глибині близько 80 метрів поблизу данського острова Борнгольм вибухівка пошкодила три з чотирьох труб «Північного потоку-1» і «Північного потоку-2».
Обвинувальний акт налічує 136 сторінок. Сергію К. інкримінують воєнний злочин — застосування заборонених методів ведення війни через напад на цивільні об'єкти, — а також спричинення вибуху, руйнування споруд і порушення роботи громадських підприємств. Прокуратура переконана, що він діяв як офіцер української армії та з відома державних органів України. Захист натомість стверджує, що прямих і переконливих доказів його причетності немає, і вимагає закрити провадження.
- Сергія К. затримали в серпні 2025 року в Італії, на узбережжі Адріатики, де він відпочивав із родиною, за європейським ордером на арешт.
- 27 листопада 2025 року його передали Німеччині; відтоді він перебуває під вартою.
- Засідання призначено щонайменше до кінця січня 2027 року — у середньому двічі на тиждень. Спостерігачі не виключають, що вирок з'явиться лише через роки.
- Оператори газопроводів із переважно російським капіталом хотіли долучитися до справи як додаткові обвинувачі, але суд їм відмовив: процес стосується лише питання вини, а не відшкодування збитків.
Інтерес до справи величезний: акредитацію отримали понад сто журналістів, зокрема з України, Росії, США, Великої Британії та Франції. Засідання проходять у спеціальному захищеному корпусі суду. Біля будівлі в день відкриття процесу зібралися дві групи протестувальників: близькі до партії BSW активісти вимагали «політичної слідчої комісії», а кілька українців тримали фото зруйнованих міст із запитанням: «Що таке воєнні злочини?»
AfD і BSW вимагають зупинити допомогу Україні
У Бундестазі процес очікувано став приводом для гострих дебатів. Партії AfD і BSW вимагають не лише припинити багатомільярдну підтримку України, а й домагатися від Києва компенсації та запровадити санкції. Речник AfD із зовнішньої політики Маркус Фронмаєр закидає уряду подвійні стандарти: мовляв, проти Росії після спроби атаки дронами на аеропорт Лейпциг/Галле санкції запровадили ще до завершення розслідування. Нещодавню поїздку канцлера Фрідріха Мерца до Києва з пакетом у мільярд євро військової допомоги та 350 мільйонів на енергетику AfD також виставила як марнування грошей, потрібних нібито школам та соціальній сфері в самій Німеччині.
«Зупинити допомогу — значить зіграти на руку Путіну»
Зелені та СДПН відповідають, що Росія розв'язала цю війну і щодня скоює масові воєнні злочини, не допускаючи жодного їх розслідування. Речниця фракції Зелених із зовнішньої політики Дебора Дюрінг наголошує: AfD і BSW роздмухують «уявні скандали», щоб поставити під сумнів підтримку України. Депутат від СДПН Даніель Бальді нагадує, що стабільних поставок газу з Росії не було ще до вибухів — Кремль тоді посилався на «технічні причини».
Водночас Бальді визнає: якщо суд встановить, що за диверсією стояли українські державні структури, це повинно мати наслідки, але в правильний момент. «Якщо ми зараз відмовимо Україні в підтримці, це зіграє на руку лише Путіну — і AfD, яка цього хоче», — каже він. Зелені також наголошують, що безпеку й соціальні витрати не варто протиставляти: значну частину оборонних видатків виведено з-під «боргового гальма».
Попри це, у кулуарах парламенту дедалі частіше говорять про те, що підтримка України слабшає. Успіхи AfD і BSW на земельних виборах показують, наскільки великий запит на пояснення. Схоже, це відчув і Мерц: у промові з нагоди вручення Вестфальської премії миру він детальніше, ніж зазвичай, пояснив позицію уряду. «Наша підтримка України — не самоціль», — сказав канцлер. Ідеться про безпеку Німеччини та Європи.
Як на процес дивляться в Києві
Президент Володимир Зеленський неодноразово заперечував причетність української держави до підриву. Водночас, за даними журналістських розслідувань, про плани могли знати як він, так і колишній головнокомандувач ЗСУ, нині посол у Лондоні Валерій Залужний. Колишній розвідник Роман Червінський, якого німецькі слідчі вважають координатором операції, свою участь не підтверджує і не спростовує. Проте він визнає, що Сергій К. служив у його підрозділі, і вважає трубопровід — одне з найприбутковіших джерел доходу «Газпрому» — законною ціллю в обороні від Росії.
Таку думку поділяють багато українців. Речник МЗС України Георгій Тихий запропонував говорити не про те, хто підірвав трубопроводи, а про те, хто їх будував, погоджував і запускав, — Україна застерігала від цього проєкту ще у 2021 році. Подібно висловлювався й прем'єр Польщі Дональд Туск. Водночас у Києві побоюються, що процес може зашкодити іміджу України і стати інструментом пропаганди. Адвокат Микола Катеринчук також застерігає: у разі обвинувального вироку Росія може спробувати повернути заморожені в Європі активи.
Що це означає для українців у Німеччині
Процес триватиме довго, і тема «Північного потоку» регулярно з'являтиметься в німецьких новинах та політичних дебатах. Для українців у Німеччині важливо розуміти: це суд над конкретною людиною, а не над українською громадою чи Україною загалом. Офіційний Берлін наразі не змінює курсу підтримки, а більшість парламентських партій прямо пов'язує допомогу Україні з безпекою самої Німеччини. Водночас варто бути готовими до того, що популістські сили й надалі використовуватимуть цю справу у виборчій риториці.
Матеріал підготовлено на основі публікацій tagesschau.de від 14 жовтня 2026 року («Nord-Stream-Anschlag – ein Prozess mit politischer Dimension», «Ein legitimes militärisches Ziel für die Ukraine?», «Nord-Stream-Prozess in Hamburg: Darum geht's»). Текст — самостійний український переказ, не дослівний переклад.