Після тригодинної зустрічі з американським спецпосланцем Стівом Віткоффом у Санкт-Петербурзі Володимир Путін, за даними Кремля, погодився відновити тристоронні переговори з Україною та США. Проте, як повідомляє німецька tagesschau, мова не йде про завершення війни, а в ніч після заяви російські ракети знову вдарили по Києву.
Що пропонує Москва
Радник Путіна Юрій Ушаков заявив, що переговори можуть розпочатися після 10 листопада, ймовірно в Абу-Дабі. Їхньою темою має стати «побудова системи безпеки для Росії та України після завершення конфлікту». На зустрічі з Віткоффом були також Ушаков і путінський посланець Кирило Дмитрієв, а зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, за словами Віткоффа, долучився по відеозв'язку.
Водночас Кремль знову відкинув мирні ініціативи: за словами Ушакова, пропозиції європейців та України, які передав Віткофф, «не містять великої суті». Востаннє делегації США, Росії та України зустрічалися в такому форматі в лютому в Женеві, а перед тим двічі в Абу-Дабі, без відчутного результату.
Позиція Києва: заморозити лінію фронту
Перед поїздкою до Путіна Віткофф у вівторок зустрівся в Осло з Володимиром Зеленським. Український президент підтримав ідею нових переговорів і запропонував провести зустріч переговорників якомога швидше, бажано до початку листопада. Там можна було б обговорити мирні пропозиції та можливий саміт лідерів.
В інтерв'ю Fox News Зеленський назвав заморожування лінії фронту можливим першим кроком до перемир'я: «Ми маємо заморозити її зараз». Це, за його словами, шлях до завершення війни і «мінімум, якого ми сьогодні очікуємо від Росії». Росія ж і далі вимагає контролю над усім Донбасом, включно з територіями, які вона не захопила, що Україна принципово відкидає.
Відповідь ракетами
Кореспондент ARD Василь Голод нагадав, що пропозиція Зеленського не нова, а реакція Москви незмінна: «Знаки й надалі вказують на війну». Пізно ввечері 21 жовтня Київ атакували балістичними ракетами, вночі була друга хвиля, а близько другої ночі знову пролунали вибухи. За словами мера Віталія Кличка, уламки пошкодили житлові будинки й АЗС на лівому березі Дніпра, щонайменше 15 людей поранено. Пошкоджено також частину Південного мосту, яким курсує метро. Зеленський знову заявив, що іноземні союзники не попередили про ракетну атаку.
Німецькі експерти налаштовані скептично
Політолог Ніко Ланге в інтерв'ю WDR застеріг від надмірних очікувань: з таких заголовків не випливає, що Путін готовий до компромісів чи перемир'я. «Путін, як і весь минулий рік, робить ставку на те, що Трамп дасть йому змогу підкорити Україну, тиснучи на Київ», — вважає експерт. На його думку, і цього разу результату не буде.
Тиск Вашингтона на Україну справді зростає: Трамп призупинив уже ухвалені санкції проти Росії, оголосив «дизельну угоду» з Москвою перед виборами до Конгресу та знову закликав Зеленського домовитися з Путіним, бо інакше все «закінчиться дуже погано». Київ тим часом скаржиться на обмеження обміну розвідданими США та на уповільнення Starlink і Starshield, критично важливих для зв'язку на фронті й керування дронами.
За матеріалами tagesschau (21–22.10.2026).